З історії Дня Соборності України
22 січня 1919 року на Софійській площі прозвучали такі слова:
«Віднині зливаються в одне віками відділені одна від одної частини України — Галичина, Буковина, Закарпаття і придніпрянська Україна — в одну Велику Україну. Виповнилися одвічні мрії, для яких жили і за які вмирали кращі сини України. Віднині є тільки одна незалежна Українська Народна Республіка. Віднині український народ, звільнений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об'єднати всі зусилля своїх синів для створення нероздільної незалежної Української Держави на добро і щастя українського народу…».
Живий ланцюг на честь Дня Соборності України у 1990 році:
Ця акція стала однією з найяскравіших подій під час руху за відродження незалежної, соборної і демократичної України. Патріотичні сили у передчутті розпаду СРСР об'єдналися і 21 січня 1990 року організували живий ланцюг між Києвом та Львовом, як символ духовної єдності людей східних і західних земель України та існування єдиної, соборної України. Від 1 до 3 мільйонів людей, взявшись за руки, створили на дорогах і шосе безперервний ланцюг від Києва до Львова.
Через рік і 11 місяців, 26 грудня 1991 року, Радянський Союз припинив своє існування, а Україна отримала довгоочікувану незалежність.
Щороку 22 січня ми завжди згадували про два ключові уроки тих часів, два дороговкази для всіх поколінь української нації: щоб здобути власну державність, треба боротися, щоб її вберегти, потрібно об'єднуватися. І настав день, коли всім нам випало довести: ці обидва уроки засвоєні. Усі українці знають цей день. Згадуючи його, можна не називати рік, достатньо числа і місяця. Це 24 лютого...
Слава Україні!
